Перед дощем так тихо-тихо…
Затамувало небо подих,
Верхівки сосен вікових,
Гойдає вітру дотик.
І ластівка до пташенят,
Спішить понад землею,
А блискавка на небокраї,
Палахкотить зорею.
Вода у річці потемніла,
Та ніби зупинилась…
Холодні крапельки дощу,
Подекуди з’явились.
Пориви вітру все сильніші
Б’є грім на зміну тиші,
І провалилось синє небо…
Земля і п’є і дише.
