Словом торкнутися серця,
Вбити ним сумнів і страх,
Збільшити, ніби крізь скельце
Все, що застигло в думках...
Слова теплом обіймати
І розчиняти в чуттях.
Бавити ним, ніби мати.
Щедро осяяти шлях...
Словом здіймати у небо,
Щоби злітала, мов птах
І розливалась у щебіт
Радість, що спала в устах.
Зважене, щире, привітне
Стелиться хай у рядках,
В душах щасливих розквітне
Й лишиться вічним в книжках.
Мудро
