Осінь - згуба моя надвечірня. Аж у серці голосить трава. Мов покинутий острів подвір'я, А на ньому не листя - слова. Літню повість дописує грудень Серед вибухів яблук вночі, І пливуть через втомлені груди Богом плетені хмар калачі.
ID: 892899 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 26.10.2020 09:13:07 © дата внесення змiн: 26.10.2020 15:01:16 автор: Мацикур Володимир
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie