Вийди, зоре, із-за хмари,
Нічну темінь пригаси.
Зможеш, бо ти маєш чари,
Спробуй квіткою цвісти.
Недосяжна, так далека,
Погляд мій тебе ласкає.
Ти виходиш, тільки смеркне,
Знаю: й ти мене чекаєш.
Поряд зірок є чимало,
Ти - яскрАвіша усіх,
Що про нього ти узнала,
Не чужий там серед всіх?
Як в новім житті живеться,
Пам"ятаєш, не забув?
Хай легенько там гикнеться,
Як слова мої почув...
Це так:люди, які відійшли в інший світ,спостерігають за нами,десь там із-за хмар світяться зіркою і звичайно,оберігають нас.Дякую, Надійко за такий вірш!
Гарного тобі ранку, щастя і Божої ласки!!! 
чудова поезія. Неможливо не додати в обране. Дякую за враження 
Дуже гарно! 
