А в світу стомлені очі,
А в світу сльози дитини,
Цей світ - як убита здобич
На втіху якійсь людині.
І світ зупинив цілунки,
І рухи, і теплі хвилі,
І світ зав'язав нам руки,
І всіх розділив на милі.
У тиші могли б почути,
У часі могли б пізнати...
Та випали людям руни -
Найкраще їм лиш вбивати.
