На овиді ще грає заграва.
Семиструнно веселка бринить,
І батави хрущів гул мулькавий
Надвечірньої тиші рве нить.
Осипається схилок. Пелюстя
На верхів’ях догасне, дахах.
Знов минуле відбилося в люстрі,
Щоб в незбутніх наснитися снах.
Полонить щораз погляд заграва,
Де збігаються рейки в одну.
В ніч закоханий вечір лукаво
Розгортає парчі пелену.
Вітрик з ватри розвіює попіл,
Сизокрапельно росить моріг.
На цнотливому аркуші — докір,
Бо ще віршем не став переліг.
22.03.2020
Настрій зберігайте
Бо так не годиться
Пишіть і читайте
Щоб Вами гордиться!
Натхнення Вам дорогенька Валечко, веселого настрою і море гарних вражень!
Пишіть, на Ваші твори чекаємо!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудова, цікава заграва і вірш про це дуже добрий, душевний!
Завжди приємно дивитися як сходить і заходить сонце- чарівні миті, які надихають на прекрасну ліру!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00