Буває, в неба деколи питаю:
Чи справді мене люблять, чи це сон?
Чи бачу те, що хочеться? Не знаю...
Думок, мов тарганів вже легіон.
Даремно душу сумніви бентежать,
Насправді в світі є така любов,
Яка від кілометрів не залежить,
Яка горить спокійно і без дров.
Я вірю, не байдужа я для когось,
Ця віра квітне радістю в мені,
Я вірю, що я часточка чийогось
Життя...і це насправді, а не в сні.
***
