и в полуденнім сяйві пригорнулась,
Волосся кудрі впали на плече,
Устами милими до мене посміхнулась
І промінь сонечка крізь листя щастя тче.
Блистіло плесо – озеро чудове
Завмерло все у сяйві золотім
І хочеться, щоб знову ти і знову
Горнулась ластівкою милою, та в тім...
Пройдуть роки, нам сина посміхнеться,
а може донька, знає хто про те?
Чудова осінь красним листям в’ється,
Устами сяє солнце золоте.
2007
