Я опишу жагу надій,
оману у нірвані,
а ти малюй у сазі цій,
оази у тумані.
І не сумуй, і не радій,
що я на тебе гляну...
Ачей одному і одній
уже – не до роману?
Якщо не клеїться дует,
не поєднає і сонет
поета й поетесу.
Наяду милує сатир.
А що не ляже на папір –
не має інтересу.
