перекреслиш до цього написане -
завтра тільки лиш чисті листки.
тільки час у долонях затиснений
і минуле поглине - піски
бо не викреслиш, як не старайся.
ми були, це історія, факт.
тільки фрази на вітер, всміхайся,
ти ж запалював мрії маяк...
як всі аркуші знову розписані
і як завжди то сумнів, то жаль.
спогад в серці весною затиснений,
закарбована часом печаль...
Зворушливо!Не завжди вдається в житті все перекреслити. Спогад інколи пробудить,щось знайоме,навіє і серце все ж заб*ється гучніше...
Запрошую Вас на прозу.Всього найкращого!