Всі почуття злились в єдину,
Суцільну лінію надій...
Нарешті, вже зустрів людину,
Ту саму...з чоловічих мрій...
Я не шукав...вогонь спонтанно,
По всьому тілу спалахнув...
Так закохався невблаганно,
Що серце нею розітнув...
Не вибирав, де розум, врода,
Чи щось в фігурі не просте.
І не жалкую, і не шкода...
Бо в ній - це сховано усе...
Макаров А.И. ( Всі почуття злились в єдину... )
