Цілунок солодкий із присмаком щемного смутку,
В зіницях очей заблукала примара-печаль.
І вітер осінній ронитиме золота жмутки
Під ноги тобі, шепотітиме: "Літечка жаль".
На тій заблукалій у снах нереальній алеї,
Яка, певне, буде. От тільки питання - коли.
І свіжими будуть рожеві та жовті лілеї -
На те він і сон - у реальності вже відцвіли.
Та будуть хвилини спливати - розлука і пустка,
Ще мінус одна - арифметика вбивчо-проста.
А ти павучка обережно відчепиш від куртки
І скажеш: "Прикмета така. Тож чекай на листа."
а плани потихеньку реалізовуються Є мій переклад його вірша. І буде ще. Бо друкувати російською я не хо. От вийде остання книга - і досить. Нічого не маю проти російської, але як поет, письменник і редактор хочу плекати своє