Похолоділо, навкруг туман осів...
Самотній вересень уже в дорозі...
Степ у долині помарнів, полисів...
А діва-осінь малювала в верболозі...
Рудий, червоний, сонячні відтінки
Порозливала поміж верб і груш...
Молочно-білими зробила ранки...
І підсушила батоги із руж...
Похолоділо... На серці заліг сум...
Відбитки осені лягли на душу...
І повна голова печальних дум ...
Прощатись з літечком однині мушу...
