За вином з нестарих міхів легкість й радість іде завжди.
Якщо витримати його, то міняється з тим і смак.
Я, коли розквітали сади, чи заснути спокійно міг?
А тепер коли сну нема, безтурботні хіба думки?
І минають за днями дні, сонне літо сонно тече,
а небавом й вина післясмак, просто в осені пропаде…
