Не хвалися ти завтрашнім днем,
бо не знаєш ,що день той породить.
Чи співатимеш гучно пісень,
чи в печалі сльозу тихо зрониш.
Все минає,життя відліта,
наче іскри,в безмежжя прозоре.
У жита заховались літа,
десь принишкли в глибокій розорі.
Що посіяли -те і пожнем,
нива колосом низько додолу.
Не хвалися ти завтрашнім днем,
день прийдешній у Божій долоні.
06.06.18.
