Зелений килим з осоту та м’яти,
Зелень бузку та рути.
Двері вже можна не зачиняти,
Але все ж треба стукати.
Стукіт у серці глухий та тихий,
Місто дзвінке й бурхливе
Треба тремтіння переродити
В щось не таке мінливе.
Треба розлуку перечекати
Виглядіти знамення
Двері вже можна не зачиняти -
Якщо прийде затемна.
