А світанок кожний ранок
Будить у віконце.
В небі яснім засвітило
Золотаве сонце.
Прокидається земля
Від темної нічки.
Просушилася роса,
Не промочиш ніжки.
Заспівали солов'ї
Свою пісню в гаю.
А там глянь уже у полі
Квіти у розмаю.
Звідусіль лунає сміх,
Мчать у школу діти.
Пахнуть квіти так духм'яно,
Як тут не радіти.
Не один уже тут день,
Творець так старався.
Цю красу створив для нас,
Хто б, не милувався?
І радієм ми усі,
За Божий світанок.
Що живемо на землі,
Й зустрічаєм ранок.
Руслана Ліщинська-Солецька
31 січня 2018р.
ruslana679@gmail.com
