Розтопилися дороги, як туман
Розбіглися думки, нагайкою биті
Ми, як уламки старих вітражів:
Такі ж спотворені - і кольори всі змиті
Ми вижили та стали, як усі
У нас все штучне виїдає душу
Нестерпний смуток і панічний страх
Відвертим муром ділить нас бездушно.
