Коли зоря загасне, ви світіть,
Вірші мої, чутливі, ніжні діти.
В емоціях бурхливих ви живіть,
На моїм небі, пристрастю зодіті.
Квітуйте й наливайтеся, любов,
Плекайте в гронах часу і спокути,
П'янке вино чутливості й обнов,
Із пересудів скинуті всі пути.
Допомагайте сіяти добро,
Чи тихо сумувати сумом світлим.
І щоб там у житті все ж не було,
Хай на душі квітує тепле літо.
Коли зоря загасне, ви живіть,
Мої терпкі, зболілі, ніжні діти...
На моїм небі спогадом світіть,
У вічність простягнувши свої віти...
З поверненням! Рада тебе бачити!
І хай світять яскраво і довго-довго 
