Сніжинки, які падають, як іскорки. Це ранковий час. У світі багато субстанцій. І є також я. Жило і живе стільки людей. Деякі з них були поетами. Але просто тепер кожна з цих сніжинок моя.
Бо я їх бачу.
Сьогодні сніг - це інакша субстанція, він складається з непоруйнованих сніжинок. Але ранок цей настільки холодний... що не хочеться зовсім торкатись до них пальцями.
Сьогодні вони не вода.
