Перукарка Василя в крісло посадила,
Білесеньким покривалом одежину вкрила.
В обстановці тій заснув, як робила стрижку,
Уявляючи, що вдома, лежить він у ліжку.
Розсмішив присутніх - богатирський сон,
Захропів протяжно на увесь салон.
Перукарка, сонного, довгенько будила,
Прокинувся, як лице водою облила.
Коли доводиться, знову, в перукарні бути,
Одна думка в Василя, аби не заснути.
