В кліпі представлено роботи київського художника Олександра Мельнікова
Казковий світ нам лише сниться.
А вік золотий не діждать.
Як шурхіт опалого листя,
казок сторінки́ шелестять –
про вітер в широкому полі,
про смуток великих очей,
про ясні мечі й світлі зорі,
про шлях до таємних дверей.
Фантазій хитка павутинка
не вгрузне в буття каламуть,
і кожна життєва картинка
на щось натякає мабуть.
Хвилини збиваються в зграї
років і летять в далечінь
за межі твого виднокраю
до мрій, сновидінь і прозрінь.
"віку золотого"; після "казковий світ" коми не треба
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам! Ви уважний коректор! Кому видалив - випадково затесалась. Щодо "вік золотий" чи "віку золотого" - обидва варіанти можливі. Та по ритміці підходить перше.