І знову розлука...
Валентин Довбиш.
І знову розлука,
Як кава уранці,-
Гатить обухом у скроні,
Мчать навіжені
Думки-сіроманці
Крізь серця покинуті шанці
У ночі солоні.
І літо прогіркло.
Обручки у склянці.
Степ оголивсь пектораллю.
Здогад і сумнів
Зайшлися у танці-
Не друзі.О,Боже,коханці!..
Ти вперше у спальні.
