Та вся таємниця твого імені
У Таємниці мого погляду
Ми ж наче ізотопи споріднені
Тамуємо відчуття голоду
Ти зневажаєш закони й звичаї
І до душі входиш спокусою
Та всі наші хвилини полічені
Де ти прагнеш бути почутою
В котре на папір пишеш мої гріхи
Сповідуєш останнє вагання
У сутінках в небі зникають птахи
І твої не почутті благання
