UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Фотиния: Одиночество - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ YarSlav 2018, 29.12.2018 - 07:15
творці Слова і є Самітники. тіки коли ти Сам - через біль виникають Творіння
Фотиния відповів на коментар YarSlav 2018, 29.12.2018 - 17:53
...не обов'язково  закохані теж неабиякі передовики виробництва   
YarSlav 2018 відповів на коментар Фотиния, 29.12.2018 - 17:55
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818414
Фотиния відповів на коментар Ніколь Авілчаду, 14.03.2017 - 11:02
Згодна  дещо випадає з мого звичайного репертуару   Дякую, сонечко! 
Фотиния відповів на коментар Мазур Наталя, 07.11.2016 - 11:29
Как там у "Вильяма нашего Шекспира"  "Страдая, ты, казалось, не страдал..."  Дякую, Наталочко!  
Касьян Благоєв, 09.07.2016 - 11:08
що ми, хлопці, можемо ще у цьому світі, окрім як розбазарити його, повоювати, нагромадити проблем і спростити все до банальностей, і тому подібне? - а от від вас, Жінок, від таких сердечок, як ваше скільки нових відкриттів, скільки світів непізнаних постає, і як ви їх можете нам розкрити, як подати, в які вбрання вдягти, в які фарби розмалювати, якими смаками спокусити!як от в цій поезії, загадкова із найзагадковіших! Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Касьян мне друг, но истина дороже!  О, що б ми, жінки, робили без наших хлопів-розумників  які йдуть в авангарді всіх відкриттів людства?! Сиділи б у печері, варили б борщ з мамонтятини (до речі, здобутої теж хлопом) Ні, ми не будемо мірятися з хлопчиками силами  Ви - розумні  ми - красиві!   
Касьян Благоєв, 04.07.2016 - 18:21
в який круговорот часу, відчуттів, емоцій і... страхів заманюєте безсонням-самотністю своєю! що ще у вас сховано від того експресивно-успішного світу, який я пізнав, і іншого, куди більшого, ширшого, багатшого, який за тою усмішкою зоряною ховається?.. справді - душа людини - космос вселенський. а ще коли вона така... жіноча! Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це ви, хлопці, своїми страхами змусили мене обернутися до вас своєю вразливою стороною... Відчула, що трохи загралась у ролях своїх ЛГ - хабальних тіток, ну, і кар*єра пародистки нагнала на чоловіків такого переляку  що змусили-таки вийти у відкритий космос Дякую, друже! 
Кадет, 12.05.2016 - 20:26
...от сильно мне кажется, Свет, что я тебя понимаю... и не сомневаюсь, что мы и здесь не одиноки!!!  
Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Ой, всё! Как прирожденная истеричка, я уже улыбаюсь! Много хорошего вспоминается! Спасибо, Юрочка! Даст Бог, выживем как-нибудь! Какой-то древний умник говорил, что смех прогоняет страх... Интересно, к невротическому смеху это тоже относится?  
Кадет, 12.05.2016 - 17:16
...да-а, а "девушка созрела"...  ...не потешались мы, однако, сонечко... ...тока любя-а-а...  
Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...я знаю, Юрчик!  Как легко мне с вами кокетничалось! Вот видишь, даже отвечаю тебе в прежней манере - в образе жантильной дамочки с налетом вульгарности Сюжет, может, и завела в мелодраматическое русло, но вот это ощущение спасительного забытья сном и желание очнуться от того кошмара, внутри которого существуем эти 2 года, неподдельно. Разве что не "пером описать"... А веселые пародии и коменты - это "как веселья последнюю треть раздарить и легко умереть..." (с) Ой, всё!    
Кадет, 12.05.2016 - 16:59
 От, значит так: забрёл я сюдой сов. случайно (по следу Ксении ) т.е., не зная ещё имечка авторского... поначалу решил, что тут очередная девчачья страдалка... но, вздрогнувши от 3-ей строчечки, проникся смутным интересом, переходящим в конкретную уважуху... - да, думаю себе: не слабо пацанка какая-то замутила... надо будет глянуть, чё там у неё ещё имеется... а оно вона как, однако...  Светка-а-а-а!!!!!  
Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
надо будет глянуть, чё там у неё ещё имеется...  А всё, поздно, батенька! Пацанка уже оделася! --- Всегда вы, братья мои станиславские, потешались над моими страданиями-рыданиями... А у меня, может быть, душа - нежная, как цветок!  Спасибо, дорогуша!
Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...це я, Тетянко, навмисно пішла на розрив "шаблону", бо відчула, що люди вже почали боятися мого гострого язика  ставити знак рівняння з моїми персонажами - нахабними тітками а може, в мене вразлива тонка душа? Дякую, що сприйняла мене і такою
Любов Ігнатова, 10.05.2016 - 23:01
Налаштувавшись на відро позитиву, перший рядок прозвучав, як Закобе'лит сон ночное соло... КАЮСЬ... Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перший рядок ще просихає "до-соли", не вистачає йому мелодійності. Мені взагалі вчувається "заколебает" Изначально было "колыбелит", незавершенная форма точнее к теме постепенного убаюкивания... знаешь, как уставший ребенок засыпает. А в недостающем слоге чего только не перепробовала и "стон", и "всхлип", но всё не то: помимо излишнего мелодраматизма и какого-нибудь ассоциативного эротизма единственного числа на всю ночь не хватит Это должна быть какая-то ноющая боль, типа занозы в сердце. Вобщем, в процессе строка!  Так что это мне впору каяться! Дякую, Любонько!
Любов Ігнатова, 10.05.2016 - 22:58
О так..."там знову будуть люди ", котрим байдуже до тебе, до твого внутрішнього згоряння, до болю і порожнечі в душі. Як це знайомо... 
Фотиния відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..."байдуже" - це ще нічого! Зараз позбавлю, Любонько, останніх ілюзій: більшість із задоволенням підберуть твій "нещасний випадок" для порівняльного аналізу! 
Mustang, 10.05.2016 - 22:32
захотелось ответить. всколыхнуло...конечно, очень вне вас написано - прям не отошли, а выпрыгнули из амплуа )
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Повчальні роздуми! 
, але цікаво...