Мені від тебе надто мало слів,
Я так і не почула головного.
А ти б мовчанням, тишею радів,
Лишивши зайві тексти за порогом.
Ти просто проживеш мене. Як день.
І з легкістю подивишся у завтра.
А я наївно вийняла з кишень
Усе й тобі поставила на карту.
Й програла... Світ продовжить відлік зим,
Весною зійдуть чорно-білі квіти.
Біда у тому, що мені із тим
Потрібно буде знову вчитись жити.
Тут просто забагато рецензорів, які ще й грошей не беруть за свою роботу.
А Ви неодмінно навчитесь. Як і він прожив, так і Ви зможете програвати і жити далі, може навіть краще, ніж в разі перемоги) гарний вірш!
Ksiufka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую)Та мені й нема чого вчитися - на щастя, це просто вірш, до того ж, можливо, далеко не такий хороший, як хотілося б, раз люди звертають увагу не на зміст,а на розділові знаки, які взагалі можна розставляти по-різному