Невідомості сила мани́ть
І малює, немов аквареллю,
Вибираючи кожну мить
Гаму виразну чи пастельну.
В невідомості присмак поли́ну
І терпкого зеленого чаю.
А можливо, і приторно стиглий,
Надсолодкий, такий незвичайний.
Невідомість лякає, неволить
І заковує рухання вільність.
Ну, а може, п’янить мимоволі,
Відчайдушним оберне і хмІльним.
Мов колиска надії, тривоги,
Невідомість – не вчора, а дальність.
Відгадати таємність незмога…
Все на місце поставить реальність.
Невідомість і прагнення її розкрити прирогатива дітей, але ж ми усі в душі і серці діти - от і манить невідомість своє загадковістю і невизначеністю
Nikita13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікаво і правдиво підмітили. Дякую велике Немов маленьких допитливих дітей манить вона та п'янить. А потім - або розчарування, або неймовірні враження... Бажаю лише світлих кольорів палітри, лише солодких відчуттів ... і нових творінь