Как нагло ложь рядится в тогу правды,
Про глубину не преминет сказать,
А то, что прут через границу "Грады",
Лишь потому, что больше негде взять,
Они красноречиво все молчат.
И мракобесия заряд у них готов,
Так буйно на ТВ его пестрит палитра -
Назначить и клеймить везде врагов
Они ретиво рвутся без пол литра,
Хоть никогда не рвутся из оков.
Как густо в душах ненависть взошла,
И враг, виновник бед всех, обозначен.
Ложь главного противника нашла,
Чтоб тёмную решить свою задачу,
И под себя весь мир переиначить!
А что потом? К чему так много прыти?
Что миру этим предъявить сумели?
Как всё на карту ставить по наитию?
И как от крови пролитой хмелели,
Чтоб зверства новым флагом заалели?
И с этим жить, и с этим что-то строить,
Пьянея от наветов, лжи и клеветы!
Чужих земель себя захватом успокоить,
Ответственность же, если что, в кусты !
Такими ль предкам виделись мечты?!
Ничто любителей не учит безнадежных -
Ни боль, ни стыд! Нет проблесков ума,
И всё рядится там в священные одежды,
Но вех обрубленных, полна у них сума!
Страна ж, как раньше – в страхе и нема!
20.02.2015
Так жити, як живуть естонці: навіть поїзди на Московію відмунилИ!
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Олексо! Так, перше, що приходить в голову, коли зіткаєшся з хамом - це відгородитись від нього. Та це в них влада така безвідповідальна, їй напевне дах зносить від можливостей красти, тому і вар'ює. А народ, він як був бідний, так і є. Проте не безневинний, бо надіється і собі щось...
Народ ми сильний, виживати звикли,
І лиш тому зі світу ще не зникли.
А раз не зникли через скільки літ,
то ми самі і є той самий Світ.
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже слушний експромт! І, зауважте, не зникли, як наш сусід не старався! Правда звалювали на царизм і більшовизм, а тепер нове мурло (вірніше - х.ло) посунуло і в ту ж дірку! Та "раз не зникли", то й тепер зась - тільки вони засвітяться на весь світ пройдисвітами! Дякую за відгук!
То дике плем?я, пане Миколо, не варте уваги! Одне лиш їм може допомогти прозріти - НАША СИЛА!
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, напевне, і є. Хто тільки на силу покладається, іншого не розуміє. А ось щодо уваги, то ми б раді про них забути, і, навіть, назавжди, але вони під боком, з ними якось треба жити, але як?! Дякую за відгук!