Яна Трошина
ПОВІР МЕНІ
Повір мені, ці сльози не мої,
Ти з іншою повинен зараз бути.
Нехай я руки стиснула твої,
Але назад минуле не вернути.
Повір, це плаче так самотній дощ,
В розлуці нашій ти нікого не вини,
Минуле також більше не тривож, –
Пройшли роки, і зовсім інші стали ми.
А просто випиймо з тобою за любов
Терпкого келихи червоного вина,
Що зараз нагадало мені кров…
У тому, що було, лише моя вина.
А потім вип’ємо за мрії волю
І розійдемося з тобою назавжди.
Так вийшло… Видно, не твоя я доля,
Мене ніколи більше не побачиш ти.
20.01.2010 р.
