Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: В МОЄМУ ЛАНІ ВЖЕ ОБЖИНОК - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															
 КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 04.02.2022 - 23:37 
											І все ж, найперше… що б хотілось –життям попасти в трібну масть, щоб і душа, і грішне тіло не толочили марне ряст! Кінцівка Білоозерянська Чайка, 19.07.2020 - 13:37 
											Макієвська Наталія Є., 02.03.2016 - 23:24 
											dashavsky, 31.01.2016 - 11:24 
											Нехай, мов  плин ріки,Летять роки. А Ви живіть і не старійте. Душею й тілом молодійте. І не лічіть роки. З роси Вам і води! Luka, 12.01.2016 - 15:13 
											Нехай та істина життєваЩе довго осяває путь…... - я б на цьому й зупинилась! Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Касьян Благоєв, 21.06.2015 - 19:36 
											а на стіл її, щуку ту вертку. чи то пак - ближче до ліжка! і на мене чи світ - ніякої уваги!і буде най дурнем останнім на землі той, хто до краю і за край життя любити не стане!! щоб йому, хто життя не любить і не хоче - щоб йому жодна не дала!.. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Касьян Благоєв, 21.06.2015 - 17:47 
											ви сільської землі, справжньої, повновісної син, пане Олексо. то я визначаю по пейзажу цвинтарному, хоча таке можна визначить і по інтонаціях ваших думок, і по мотивах віршів, по їх сюжетах.і мова, осбливості її видають, правда, і фах ваш близький, так вгадую. добре і вірно темі пиете, благородно і з гідністю, але! - а давайте ще топтати і топтати цей ряст, і весні радіти, і осені днем втішатися, і в холод зими не забувати: життя тут і сліди наші мають якнайдовше лишатися, ми не вбивали і не гвалтувати, ми не соромили кульгавого і не крали вдовиного,і сирітське на нашім столі не було - тож високе небо святе най щедріше буде, ніж до ворогів наших, хай множить літа нам у радість і подяку щиру! розумію, чому іронізуєте над мудруваннями чужоземця, вони слабкі і почаси наївні, дуже особисті і чаасто неприйнятті для загалу,а ось у вас - і глибина, і щирість, і віри шмат. і любові гори, і мудрості від землі батьківської, і слово - рідною землею дароване. добре вас читати, коли прихопить час роздумів - не помилишся у висновках... Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Таке Ви пишите, неначе я помер,Але живий, ще й як живий, падлюка! І що мені робить дозволите тепер, Коли любов мені - як в сіті щука! Та все вгадали, Касьяне: сільський я хлоп І професія - як кров моя, хоча академічна, Люблю життя, та чогось постійно не вистачає! Ота хохляська жадібність до життя! С*ка! Наталка Долинська, 10.04.2015 - 08:46 
											Ой щось зарано... Ще потопчите сво стежину, ще подарує пані Муза крила натхнення! Все буде! Наснаги Вам і творчих злетів. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											VDMK, 05.04.2015 - 10:53 
											Бажаю Вам якомога довше топтати стежину і щоб ряст квітчав ще з більшою силою.  Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Олександр ПЕЧОРА, 02.04.2015 - 22:51 
											БУДЬМО ЩЕ!  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	|||||||||||||||||||||||||||||||