Прошу пробачте, я не в силах
Будь не собою, не чекать,
Не вірить в чудо і на крилах,
На крилах мрії не літать.
***
Прошу пробачте ви мене, сердечні,
Що я живу ось так, як я живу,
Що я не завжди посміхаюсь
І що свободу я люблю.
Прошу пробачте, що в душі «закрита»,
Що «друг» для мене слово голосне,
Що звикла покладатися на себе.
Прошу пробачте ви мене за це.
Пробачте, любі, за слова гарячі.
Вони бувають інколи гіркі.
Прошу пробачте вчинки нетерплячі,
Що стримати їх важко у собі.
Прошу пробачте, що скупа я на кохання.
Що рідко чутно з моїх вуст «люблю».
Кохати важко, мало лиш бажання.
Але любимих в серці бережу.
Прошу пробачте, що буваю горда.
Гординя , знаю, не найкращий друг.
Пробачте, що сказати «Допомога
Мені потрібна» …не скажу чомусь.
Прошу пробачте, інколи я груба.
Але повірте, це не без причин:
Брехливий світ, несправедливість люта,
Це викликає звуження судин.
Прошу пробачте ви мене за мене,
Можливо високо себе ношу,
Але ніяк я вирвати із себе
не можу цю «другую» сторону.
Прошу пробачте, що словам не вірю,
Лиш вчинки й дії звикла я цінить.
Пробачте, що жаккардову довіру
лиш одиницям можу подарить .
Прошу пробачте, я така нестерпна,
Буваю вперта, наче той віслюк.
Пробачте ще раз, буду я відверта,
Змінитися не зможу я мабуть.
ID:
561494
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.02.2015 02:39:09
© дата внесення змiн: 22.02.2015 14:40:24
автор: несвідомий
Вкажіть причину вашої скарги
|
