Черный ангел на краешке башни
мысли режут – взлететь, иль упасть,
а изгнание – страшней смертной казни,
мною двигала непокорная страсть.
Мне не страшно – сложу крылья черные,
вниз я брошусь, не видя, что там.
И душа моя, и так уже падшая,
упадет, как в пучину, к адским вратам.
Мене завжди чомусь вабила таємничість біблійного скзання про ангелів, що впали (Ісаї 14:12–14 та Єзекіїла 28:12–1. Щоправда, Ваш вірш, мабуть не про те. У Вас - алегорія...
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, як враження від картини - алегорія у вірші.Дякую,Тетяно!