На асфальті зали́шу мокрий слід,
щоб ним ти міг мене відшукати
пізніше, коли знайдеш підхід,
коли навчишся правильно чекати.
В конверті залишу́ тобі листа,
несказаному дам зелене світло,
поміж рядків вона, наївна і проста,
взяла і восени ніжно розквітла.
І пам'яті твоїй залишу́ усю себе,
таку, якою мене щоранку зустрічав,
і коли засумуєш, знай, що лиш тебе
мій погляд у дорогу проводжав.
