Недоцелованы и недолюблены,
Ночами страстными неприголублены,
Ребята милые, парни отважные,
Страна забыла вас на сопках вражеских.
Жизнь прожитА и в восемнадцать с хвостиком
Груз двести стал безумным вестником.
Мать поседела вмиг, и брат весь трусится,
Отца угрюмее не знала улица.
А вспомнить что – дворы футбольные,
И детство пионерское привольное,
И мамин голос из окна вечернего,
И помощь вовремя от друга верного.
А сколько думалось, а сколько грезилось,
Ночами жаркими во сне мерещилось,
Те очи карие и губы вишенкой,
Грудь девы белая и щечки писанкой.
Недоцелованы и недолюблены,
Ночами страстными неприголублены,
Ребята милые, парни отважные,
Страна забыла вас на сопках вражеских...
Ваши рядки драматичны, правдивы, и попадают прямо в сердце.. ...
Олекса Світлий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що читаєте і що Вас "зачепило". В мене самого серце крається, коли молоді, повні сили та життєвої енергії хлопчаки віддавали і віддають свої життя, ще не пізнавши справжнього смаку кохання, не реалізувавши себе у цьому прекрасному і страшному світі. Але Вони Герої! А Героям Слава!!!
Скільки болі у ваших рядочках, Олексо... Серце крається...
Олекса Світлий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Богданочко, за відгук. Смерть людини, особливо молодої, завжди несе з собою біль і розпач. Війна не знає милосердя. І Велика Вітчизняна, і афганська і теперішня українська війни вели і ведуть страшну жатву молодих, енергійних, патріотичних сердець. Нехай буде проклята війна і ті хто її розпочинає!
Олекса Світлий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячний за відгук, Ірино. Мушу сказати, що написаний вірш дуже давно. з приводу погибелі наших хлопців в Афганістані. Бачите, як циклічно (як в Еклезіасті)в житті все вбувається. Війна, трагедія, горе в усі часи залишаються війною, трагедією і горем. Але тоді діти гинули на непотрібній і абсурдній війні на чужій землі, а тепер віддають життя на своїй, захищаючи Свободу і Незалежність рідної України. Тому вони Герої! Слава Героям!!!
Діти гинуть за Батьківщину, але ХТО замінить матері і батькові сина?
Хто візьме на руки осиротілих діток?
Плачуть щодня згорьовані люди і навіть білі лелітки
Олекса Світлий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, тепер діти гинуть за свою Батьківщину, за свою Землю, Свободу і Волю!
І вони герої, які навіки залишаться у пам"яті народній, поруч з Героями Небесної Сотні! А як відомо - ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!