Закрию очі, подрімаю.
Хочу позбутись від думок,
І, опинившись в тихім краї,
Замкнуть турботи на замок.
І щоб вдихнути повні груди
Густого запаху життя.
Піймати світло й свіжість в руки,
Розум спокоїть до пуття.
Та від реалій не сховаю
Мабуть себе. Та все одно
Закрию очі, подрімаю,
Хочу позбутись від думок.
