І раптом дощ! Біжить вода,
Сміття запруди – не завада,
Все далі вниз, де спить ріка,
Як заколисана громада.
Куди поділася ота
Енергія протистояння?
Скінчився дощ, зійшла вода,
Осталося розчарування…
І душу полонила муть,
Ріка наповнилася гряззю.
Вітри хмарини розженуть,
І знову день затягне бяззю.
