Коли журливо зайде сонце
І ніч покриє увесь світ
Я нишком постукаю в твоє віконце
Ти не забудь його відкрить
Коли побачиш синє небо
І осягнеш його блакить
Тоді напевно, може
Ти зрозумієш все умить
Але поки то все лиш мрії
Котрим дано лиш існувать
Жалкую лише проте до болю
Що не зумів тобі сказать
Про те як я тебе люблю
Про те що ти є та моя кохана
І та моя Єдина
Котра зжене зі сонця журбу
P.S. Це мій перший вірш
