Залишилась душею назавжди я в Карпатах
У тишині безкраій, в піснях прозорих рік,
Як тяжко проживати у золотих палатах,
Коли тебе знов кличе, той ліс і той потік!
Перед очима гори, туман іх обіймає
Повітря найбагатше, та лине запах трав.
Проходять повні хмари, дерева іх торкають
І місяць у долонях мене причарував!
