Минають дні минають ночі
Пливуть роки у небуття
На серці, тільки й досі
Жевріє рана, й не одна.
Вони залишені тобою
Як кара, за мою любов
І не зажити їм, до поки
Ти є у спогадах моїх .
Хай будуть прокляті вони
В них ти повисла назавжди
Тепер нема мені покою
До поки ти живеш у сні .
Навіщо муки, мені ці любовні
Ті сни, де ти приходиш на яву
Я хочу жити без любові
Без думки, що ти прийдеш у сні .
