Вбити мало, а любити вже досить
Тебе хвилі у вічність відносять.
Нам кохання не суджено знати,
Бо народжений ти не кохати.
То для чого я час витрачаю
І душею до тебе так лину?
Бо я ріжуся тихо з відчаю.
Я ніколи тебе не покину.
Нащо час я витрачаю,
Все на світі "де жа в'ю"
Що робити я не знаю,
Може я тебе уб"ю.
Ти не роджений кохати,
Мати жінку і сім"ю,
Нащо зайвим перейматись,
Краще я тебе уб"ю.
