Коханому про самостійність, або квартира по Луначарського
Ми знов з тобою вдвох у цій квартирі,
Де тиша розчиняє світ коралів
У зосередженості від проблем насущних,
Що виросли із втечі від дитинності.
Шляхом, що вірно пролягає в мирі,
Помноженім на спільність, наш кораблик
У плаванні повинен стать ведучим
За вектором простої доброчинності.
липень, Ужгород, 2010
