Піднесений на крилах віри і кохання,
До неба де вічне майбуття,
Де погляд твій немов в останнє,
Шепоче тихо, не відпущу.
Цей голос ніжний, як солодка вата,
Що швидко тане від твоїх гарячих губ,
Я на віки в серці закарбую,
Щоб не втратити твоє палке кохання.
