Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Замріялось… або зимова історія - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Радченко, 08.02.2012 - 08:40
«Ой, замріялось!»– враз схаменулась,Лиш куточками губ усміхнулась. У кожного бувають такі миті в житті. Так гарно і ніжно. ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за визнання образу. ![]() ![]() *SELENA*, 04.02.2012 - 23:48
ДЯКУЮ! ТАМ Я ОДРУКІВОЧКУ ЗРОБИЛА: "– Любовь, ты вернёШся назад?" - НА СУДЬБУ - ТО Я ЙОМУ ПІДКАЗАЛА, А ТО ВІН 2- РАЗИ "ЛЮБЛЮ" ВСТАВИВ - ОТ ТАК І НАРОДЖУЮТЬСЯ СУЧАСНІ ПОЕТИ - Я ВАМ, ЯК БИ ВІДДАЛА ВАШЕ - А ДЕХТО ЧИ БІЛЬШІСТЬ ВИСТАВЛЯЮТЬ ЗА СВОЄ... ОТ І ПОТРІБНО ДУМАТИ СТОЇТЬ ЧИ НІ ВИСТАВЛЯТИ НЕПОГАНІ ВІРШІ В ІНТЕРНЕТ - МАБУТЬ НІ... ЦЕ Я ТАК РОЗДУМИ НА СОН ГРЯДУЩИЙ.... ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви , мабуть правду кажете. Бо , коли така нечесність , шкода душі, яка перелита у слово. Я просто шокована. І дуже Вам вдячна за цю розмову.Давайте, дружити. ![]() ![]() ![]() Тамара Шкіндер, 04.02.2012 - 16:27
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, адже все, що було ми прожили, воно наше. Дякую за зустріч ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за розуміння і позитив
*SELENA*, 04.02.2012 - 08:19
![]() ![]() ![]() - чом на такій сумній ноті обірвалося??? дядя Ел... подививсь на стх. по іншому іось що написав: Кружилась зима - метель танцевала: Белый снег - белый пух... Я о нас на "Судьбу" загадала - Растревожен мой девичий дух. Я "ЛЮБЛЮ" нарисую ветрами, Снежным вальсом тебя обниму, В притяженьи с другими мирами... Сердце - лишь тебе одному. Во времени – тьма, неизвестность... За окном снегопад, снегопад... Потеряла Я свою трезвость - "Прощанье" – Любовь, ты вернётся назад?... - правда рими в нього нікудишні, але він в суть дивився... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте, мені сподобалося, гарні образи додумав. Справді талановитий дядя. Особливо===снежным вальсом обниму== і --на судьбу загадала, кружилась зима метель танцевала. --- Я не довершила так, значить мало думала. От тобі і наука- думаю. Дуже вдячна Вам за увагу до вірша, за цікаве довершення. ![]() Оксана Пронюк, 03.02.2012 - 19:29
Така солодка лірика серед зими!!!І «люблю» намальоване вітрами ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви так ніжно сприймаєте мої твори , дякую від душі ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я рада, що так тепло від моїх слів ![]() Леся Геник, 02.02.2012 - 19:51
/І «люблю» намалюю вітрами/ - ![]() Так ніжно-зимово, засніжені в спогадах вишеньки.... ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за теплий і ніжний відгук ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З світлим сумом - гарно Ви відчули ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Особлива подяка за відчуття ![]() |
|
![]() |