Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: У філіжанці кава захолола… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Курило, 07.12.2011 - 12:04
Не треба сумувати. Адже ще невідомо кому поталанило. (Хоча я впевнена, що йому точно не поталанило.)Як завжди дуже гарний вірш. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було б бажання все забути,то і серце поступово вивільниться від цього тягара. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Просто Тетяночка, 05.12.2011 - 16:52
А я при тобі плакати не вмію, Не озирайся на прощання, йди - слова насправді сильної жінки. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,намагалася створити образ сильної вольової жінки...Маю надію,що мені це вдалося. Ninel`, 05.12.2011 - 14:28
Наталочко,знову життєва ситуація,що торкає душу....гарний вірш!...квіти від душі... http://miranimashek.com/_ph/87/2/39908886.gif
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що тема виявилася тобі близькою. Інна Серьогіна, 05.12.2011 - 00:03
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Інночко! Анатолійович, 05.12.2011 - 00:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
*SELENA*, 04.12.2011 - 13:17
Гарний такий образ:Айстри - Уламки скинутих зірок - фентезі - супер!!! ![]() "джазовим акордом, Відшелестіло в паморозь нічну..." - трагічно, але гордо... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Наталко-Фіалко! Раїса Гришина, 04.12.2011 - 12:08
Таким мрійливим джазовим акордом,Відшелестіло в паморозь нічну... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,пані Раїсо! Віталій Назарук, 04.12.2011 - 11:47
Гарний вірш, а в житті буває різне і часто причину варто шукати в собі... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маєте рацію:причину треба шукати в собі.Але обом,бо в зіпсованих стосунках винні обидві сторони:хтось менше,хтось більше,але обидві. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за такий гарний відгук! Леся Геник, 04.12.2011 - 11:45
Глибоко чуттєво... надламно.. Сповнено і наповнено... Зрештою, досконало-вражаюче... Читаєш, і уповаєшся, літаєш іншими думками в іншому світі... ********* Дуже гарно... дуже-дуже влучно... А я при тобі плакати не вмію, Не озирайся на прощання, йди. І не вторгайся літом проминулим... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесю,як я люблю читати Ваші щирі,глибокі і виважені відгуки! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 04.12.2011 - 11:37
Айстри, немов уламки скинутих зірок,вже дотліваюсть, втратившми надію... Дні перегорнули пізню осінь І відзвучало трепетне "люблю"... Таким мрійливим джазовим акордом Пішов у ніч зухвало-гордий... СУМУЮ - ГІРКО Й ТЯЖКО НА ДУШІ АЛЕ ТАК СИЛЬНО ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВІРШІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не сумуйте,це ж тільки вірш... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||