Мій друг, коли став павуком,
забув керувати кермо
і витріщив безліч очей
на той світ за машини вікном.
Мій друг лоскотав мені ніс,
лякався й педалі не тис,
як втратив кінцівкам ціну
й павутинню контроль.
Тоді б він гайнув у нору,
та тільки стрибнув у кущі
й до себе мене пригорнув,
ковтнув від машини ключі.
А зараз сміється над тим
і плаче, горілку лиш п*є,
бо він же був павуком,
всередині ним і є.
