Таксі,ніч,в сумочці розміняна совість на дрібні купюри.
І пляшка сліз з болем і апельсиновим смаком в руках.
Сонний таксист заглушує свідомість звуками радіо.
Розраховуєшся макалатурою і фальшивою посмішкою.
Струсиш з плеча рукою остатній спазм совісті,
Кидаєшся на зустріч девятигодинній відчайдушності
Львівський вокзал,в руках совість з написом номера поїзду
Пом"ята і волога від хвилювання,закинеш в кишеню.
Переповнені зали очікування дешевою кавою і випічкою.
Твоя совість в кутку займається пірсінгом на твоєму тілі
щоразу проколюючи нові місця вставляє туди сережку
Терпиш зціпивши зуби з остатньою надією на його голос.
Заклеїш рот совісті скотчом і вульгарно закинеш назад в кишеню.
Остатня надія відвороту телефон який онімів від твоїх рук
Один день ковтаєш який стає камнем в горлі ,задихаєшся.
Крок ,поїзд ,реальнісь губиться в натовпі сонних людей.
Купе,третя поличка,і смак вишневого велюру в роті.
Обнімаєш подушку яка головним болем б"є по скронях.
І один тупий спогад який дусить тонкими пальцями шию.
Добєш совість низьким його вчинком і сигаретним димом.
Попереду безсонна ніч в обіймах з мобільним телефоном.
Під запах вагонного пилу який лоскоче свідомість,
Побачиш марево з відбитком його вульгарності і низькості.
Нудотливий ранок з присмаком міцного чаю з лимоном,
І шматком мігрень з шоколадом і горішками в фіолетовій обгортці.
Прибуття, київський вокзал,метро,чужі вулиці
Втікаєш від виснаженої совісті в зимово-сніжні спогади.
З надією що життя зробить поворот на дев"яносто градусів...
наЇвна....тікАєш! ...від реальності...
"А життя, воно таке, воно всіх дожене і всім покаже!"))) Чудовий твір!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так!!))але інколи таке відчуття ,що реальність десь губиться,і все наче в сні)))а інколи просто хочеться втікти від реальності кудись подальше...)
Гарно,емоційно,тонко!Чудовий образ! Тільки "полка" варто виправити на "поличка",а "тошнотливий" на "нудотливий"(бо ці слова з російської мови).А твір-дуже яскравий і насичений!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую що читаєте!таак приємно а помилочки-та і дійсно..хм..зараз повиправля)дякую що підмітили)
я просто вражена!!!!!!!!!!!!!!!!!!!огогогогогого!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!сила!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
це найкраще з того,що я читала!!!!
у мене слів немає....чи то тому, що себе у тому бачу, чи що.......
ой..може переможу емоції і ще щось написати зможу
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за такі емоції!!!!!! так не очікувано чесно=)мабудь це рез те що багато чого схожого в житті...схожі сюжети.. і щераз дяяякуууюю!!!
ой, ну музика - це шик просто, дуже емоційна
і, якщо читати Ваш вірш вголос, то здається, що переглядаєш якийсь фільм. Образно все дуже чудово скомпановано!
Я в захваті!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую щиро тааак приємнооо!!!не думала що так вдастся передати.. а музика дійсно таки і дякую що завітали ,завжди рада