Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: olya lakhotsky: І двері в сад прочинені… - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															
 КОМЕНТАРІ Ветра, 13.09.2011 - 09:14 
											очень понравилось, Оль! (впрочем, я тебе об этом уже говорила  olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											о, Сашко, я підозрювала, що ти мене зрозумієш...J. Serg, 29.08.2011 - 09:55 
											Не треба класти руку на плече.Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра — звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Люблю, Толю, цей Лінин вірш ))) але трошки не згодна з нею - мені так здається, що це дуже теплий і дружній жест - рука на плечі, щось близьке до обіймів, і ні в якому випадку не фамільярний, а скоріше - довірливий, і що цікаво - довіра з обох сторін - і того, хто кладе, і того, хто дозволяє покласти... ах, жести, жести... тут стільки нюансів!!! дякую, Анатолію, berest, 28.08.2011 - 08:59 
											Щирі слова і гарні -що ще людині треба? Хочеш - живи безхмарно, можеш - злітай у небо. olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											дякую, бересте!я дуже рада, що від вірша залишається легке відчуття))) хоча свобода - не тільки легкість, це ще і відповідальність... olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											знаєш, то в мене такий подячний вірш написався - від усієї душі хотіла подякувати людині за те, що він був зі мною вже майже півроку...  дякую, Олесю! *****, 27.08.2011 - 23:59 
											співається! але поміняй "останні" і "цвяхи" місцями - щоб було "цвяхИ останні" - тобі ритм і наголоси будуть на місці... хрусткі слова -  olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											дякую, Наталю!виявляється я в звичайній мові купу слів неправильно наголошую... ну і як інакше навчитися? будем писати і підказувати одна одній цьом olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											приємно це чути від людини, що вже певно розуміється в пір'ї... жартую, жартую! дякую, сонечко! olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											а знаєш, Аню, він просто довго писався спочатку тягнулася писати щось в такому трохи важчому стилі, але воно не клеїлося - а потім я здалася - напевне, дар має бути легким, і дуже старалася, щоб вірш теж вийшов легким ))) ну ось, такі були муки творчості ))) olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											дякую,  Ольга Медуниця, 27.08.2011 - 17:25 
											Красиво, Олюсю, дуже!!!Світлий у Тебе дар! Світлий!!! І легше голуба... Samar Obrin, 27.08.2011 - 17:15 
											в чём же мой позор? И почему вообще позор должен меня останавливать? Этой формой можно запугать только тех, кто БОИТСЯ...
										Samar Obrin, 27.08.2011 - 17:14 
											смягчать предыдущий ответ мягким продолжением не стоило. Было нормально и так. Все эти - "не тебе судить", "не тебе исправлять раз не строил", "не ты..." и тд. всегда предполагают КОГО_ТО, кому однажды дастся такое право.. Что ж... Ждите.. olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											есть, не нужно ждать - есть кому сказать просто и непредвзято, и слава Богу...   | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||||||