Я бачу втомлені долоні
І лиш в очах одну печаль,
Зривалось листя на тополі
А душу розривав поволі жаль.
Втомилась я від тебе,і від себе теж
Забувся гріх і зацвіли сади.
Та в болі я не бачу меж
Десь там в джерелах із води.
Ти розплатилася за все
А я не знала правди.
Чомусь тепер усе пусте
Життя моє - як завжди.