Ця зустріч нам пророчилась у снах
Життєвим негараздам всім назло,
В ній місяць пробиває блиском дах,
Іскрить фужерів кришталеве скло
За столиком напроти, як колись...
Лиш поза нАми спільні плани...
Вино ти підливаєш боячись,
Спливає розум мов в тумані...
Давним - давно, щось загубили ми
Життя і час назад не повернЕш...
Пробачила обрАзи всі слізьми,
Змінила Київ я на Будапешт...
В повільнім танці нас питають звуки:
Чи винен хто, що винного нема?
З своїх плечей знімаю твої руки,
Хоча й дружиною колись була...
Дякую,за такий глибокий,мудрий коментар!!!Така собі життєва лірика і в ліричних героїв десь розбита,несумістна доля,нажаль...у героїні справді - рішучість,яка прийшла з часом. Дякую,що читаєте!
Вот и доктор включился в игру
Актуального в будни сюжета
В жуть земную развала пору
Где теряешься в дебрях ответов
Не подскажешь как им поступить
Потому что ответов не знаешь
А девчушкам то надо бы жить
Ну а здесь не живешь прозябаешь
Рвутся скопом в чужой огород
Там искать заплутавшее счастье
И от этого гибнет народ
Но молчат зажиревшие власти
На порядок ушла красота
За пределы в обход украины
Имечтою осталась мечта
Только помнят быллое руины
Ninel` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
очень приятно получить такой душевный комент...рада Вашему визиту,СПАСИБО!
Яка гарна і така щемна замальовка.У цих чотирьох куплетах Ви спромоглися так багато викласти. Особливо багатозначний останній рядок. Можливо через те, що в уяві спливає особисте.
Ninel` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого. який чудовий вірш!!!!!!!!!!Чому ж ви не пишете далі???такі вірші приємно читати..якби не Ваші коментарі людям,то навіть і не знала б, що є така краса!!!
Ninel` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00