Плекаймо, люди, слово, мов граніт.
Його любімо і не забуваймо.
Бо неспроста прийшли ми у цей світ,
Отож через поезію його пізнаймо.
І нехай скаже хтось, що ми слабкі!
У нас завзяття ще рости й творити,
Любімо, люди, цей прекрасний світ,
В котрому хочеться в любові вічно жити...
